ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ, ВЛАДНІ ВІДНОСИНИ, ПОЛІТИЧНІ КОМУНІКАЦІЇ ТА ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ: КОНТЕКСТИ ВЗАЄМОДІЇ В КЛАСИЧНОМУ ПОНЯТТЄВОМУ ПРОСТОРІ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ ПОЛІТИКИ

Abstract

Стаття присвячена особливостям змінам політичного порядку, властивого доцифровій добі, який поступається мережним політичним відносинам, що не «визнають» ієрархії та встановлюють пріоритет горизонтальних політичних контактів. Метою дослідження є інтеграція смислових аспектів політичних комунікацій, політико-інституційної структури та владних відносин у просторі публічної сфери політики. Охарактеризовано значення публічної сфери, яка стає основою для різнорідних явищ демократичної політики. Було підкреслено, що необхідно виявляти сутність і значення публічного повідомлення, також емпіричні засади публічної сфери. Проаналізовано підходи до узагальнення практик обговорень і поступ політико-дискурсивних явищ в суспільстві до нового абстрактного рівня, що призводить до пошуку політичного консенсусу. Розкрито значення спроб розбудови ієрархії важливих і «неважливих» проблем у дослідженні публічної сфери. З’ясовано поняття співвіднесення публічного «політичного визначення світу», яке може змінювати пропорції і втрачати свою збалансованість. Розкрито, що висування окремих професійних груп, як ключових елементів публічної сфери, веде до втрати системності і комплексності сприйняття явища публічної сфери політики. Доведено, що тенденцією є виокремлення емпіричних засад публічності та її проявів, пошуків теоретичного поняття публічності у теоретичному і соціальному світі. Встановлено, що з точки зору фундаментальної дослідної традиції, публічна сфера політики пов’язується із загальносуспільними проблемами, а також із дослідними проблемами сучасної філософії. Припущено, що публічна сфера політики відзначається надзвичайним динамізмом, постійним оновленням, рухом і зміною її складових частин (політичних акторів). Встановлено, що публічна сфера має такі риси, як всезагальність, поширеність на весь соціум. З’ясовано, що публічна сфера політики охоплює як систему, так і її зовнішнє середовище, і взаємовплив між ними. Зроблено висновок, що для сучасної України в умовах війни розбудова значущої та спроможної публічної сфери політики є важливим маркерами демонстрації європейської ідентичності.