Суб’єктивні чинники впливу на ставлення студентів Херсонського державного університету до навчання плавання

Abstract

Активність занять студентів у процесі навчання плавання визначається їхнім особистим ставленням. В умовах сучасної вищої школи пріоритети здобувачів виступають основою для реформування освітнього процесу. Мета роботи – визначити суб’єктивні чинники ставлення студентів Херсонського державного уні- верситету до навчання плавання. Методи дослідження – теоретичний аналіз та узагальнення, вивчення доку- ментальних матеріалів, соціологічні методи опитування (анкетування), методи математичної статистики. До опитування упродовж вересня–жовтня 2020 р. залучено здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) й другого (магістерського) ступенів освіти Херсонського державного університету. Загалом було 1513 респон- дентів. Результати. Виявлено достатньо високу та активну позицію студентства, що повинна бути покладена в основу подальшого формування й підтримання мотивації до систематичних занять плаванням як в умовах ЗВО, так і в подальшому житті. Це може бути позитивно перенесено й на інші види рухової активності (види спорту). Загалом можна стверджувати про підтримання тенденцій у фізичному вихованні студентської молоді Херсонського державного університету й дотримання студентоцентрованого та компетентнісного підходу в навчанні. Результати опитування доводять, що не всі респонденти вбачають можливість і бажання до занять плаванням. Однак організація системи навчання плавання матиме ресурсне наповнення орієнтовно в межах 60– 70 %, зважаючи на структуру вподобань студентів. Це доводить наші попередні припущення та ставить вимогу додаткового вивчення й урахування організаційних та методичних особливостей під час безпосередньої реалізації змісту навчання плавання студентів ЗВО. Висновки. Ранжування чинників за частками на певних роках навчання вказало, що беззаперечний негативний вплив на участь у систематичних заняттях плаванням чинять відсутність часу й бажання здобувачів вищої освіти. Для інших чинників притаманні менші частки відповідей респондентів і незначні відмінності в значеннях, виходячи з думок респондентів.