Abstract
Мета. Стаття містить теоретико-методологічний огляд теорії невизначеної втрати у фокусі фізичної відсутності при психологічній присутності близької людини.
Методи. Для досягнення мети дослідження було задіяно методи наукового теоретичного вивчення: аналіз, синтез, структурування, узагальнення.
Результати. На основі аналізу досліджень вимушеної розлуки дітей з сім’єю та її психологічних наслідків, можемо стверджувати про ґрунтовність теорії невизначеної втрати у випадку її застосування до ситуації вимушеного всиновлення незаконно переміщених дітей. Теорія невизначеної втрати чітко пояснює механізм переживання розлуки з близькою людиною, коли ця розлука є не до кінця зрозумілою – немає чіткого знання про статус людини: жива чи мертва, або ж людина присутня фізично, але психічно відсутня: у випадку з деменцією. Теорія невизначеної втрати чітко пояснює три види наслідків: знерухомлення (впливає на здатність активно спілкуватися), наслідки на рівні відносин (конфлікти через різні погляди на ситуацію) і на рівні особистості (прояви таких станів як депресія, тривога, почуття провини та ін.).
Висновки. Модель віднаходження резильєнтності при невизначеній втраті містить такі взаємопов’язані структурні блоки як пошук сенсу, майстерність загартовування, реконструкція ідентичності, нормалізація амбівалентності, переосмислення прив’язаності та віднаходження надії. Досвід роботи з переміщеними дітьми Сальвадора також додає розуміння про важливість вивчення етапів «осмислення ситуації зникнення» та «возз’єднання», що лягло в основу адаптації моделі віднаходження резильєнтності при невизначеній втраті для дослідження психологічних наслідків вимушеного всиновлення. Вбачаємо перспективи подальших досліджень в емпіричному вивченні психологічних наслідків травмівної ситуації вимушеного усиновлення для дітей та їх сімей.
Publisher
Lesya Ukrainka Volyn National University
Reference29 articles.
1. Report on Violations and Abuses of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity, related to the Forcible Transfer and/or Deportation of Ukrainian Children to the Russian Federation (2023). Organization for Security and Co-operation in Europe. https://www.osce.org/odihr/542751
2. Abrams, M. S. (2001). Resilience in ambiguous loss. American Journal of Psychotherapy, 55(2), 283-291. http://dx.doi.org/10.1176/appi.psychotherapy.2001.55.2.283 DOI: https://doi.org/10.1176/appi.psychotherapy.2001.55.2.283
3. Barnert, E. S., Stover, E., Ryan, G., & Chung, P. (2015). Long journey home: Family reunification experiences of the disappeared children of El Salvador. Hum. Rts. Q., 37, 492-510. https://doi.org/10.1353/hrq.2015.0028 DOI: https://doi.org/10.1353/hrq.2015.0028
4. Betz, G., & Thorngren, J. M. (2006). Ambiguous loss and the family grieving process. The Family Journal, 14(4), 359-365. https://doi.org/10.1177/1066480706290052 DOI: https://doi.org/10.1177/1066480706290052
5. Boss, P. (2010) The trauma and complicated grief of ambiguous loss. Pastoral psychology, 59, 137-145. https://doi.org/10.1007/s11089-009-0264-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s11089-009-0264-0