СИМПТОМИ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ В СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Abstract

Мета статті полягає у теоретичному вивченні проблеми моральної травми в психологічній літературі та емпіричному з’ясуванні специфіки вияву симптомів моральної травми та ціннісних орієнтацій у студентської молоді в умовах війни. Методи. У статті застосовано методи: теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення); організаційний (порівняльний) метод; емпіричні методи, представлені комплексом психодіагностичних методик (шкала симптомів моральної травми (MISS-M-SF) (адаптація для цивільного населення Л. Засєкіної, М.  Козігори), опитувальник PCL-5, опитувальник PHQ-9, тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО), методика діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості (С. Бубнов)); математичні методи (кількісний та якісний аналіз, визначення середньогрупових значень, φ-кутовий Фішера та кореляційний аналіз); інтерпретаційний метод. Результати. Проблема моральної травми в психологічній літературі розглядається переважно у контексті вивчення проблеми моральної травматизації військових, ветеранів війни, представників професій екстрених служб та медичних працівників. Моральну травму розглядають як стан глибокого психологічного чи емоційного дистресу, що виникає за умови порушення основних моральних цінностей особистості; як порушення внутрішньої совісті та цінностей особистості, що виникають у ситуації сприйняття морального проступку, який зумовлює гостре та глибоке переживання емоційної провини та сорому (інколи відчуття зради, гніву, та моральної дезорієнтації); у її переживанні вагомими є: моральні стандарти, моральні міркування, моральна поведінка, моральні емоції та моральні наслідки. Результати емпіричного дослідження дозволяють констатувати, що з-поміж симптомів моральної травми найбільше вираженими є: втрата довіри, релігійна боротьба та втрата релігійної/духовної віри; вище середніх значень виявилися симптоми: провини, морального занепокоєння, труднощі з прощенням та самоосуд; в діапазоні середніх значень було визначено симптоми: зради, сорому та втрати сенсу. Симптоми моральної травми не просто корелюють з показниками смисложиттєвих орієнтацій та цінностями особистості, а істотно пов’язані з порушенням системи її цінностей, зниженням рівня інтересу та усвідомленості життя, його емоційної насиченості, відсутністю бажання зробити його максимально продуктивним й контрольованим та загалом бути суб’єктом власної життєдіяльності. Висновки. Проведений теоретичний огляд проблематики моральної травми демонструє складність та потребу її подальшого ґрунтовного вивчення. Зокрема, що стосується уточнення та деталізації симптомів моральної травматизації цивільного населення в умовах війни; врахування вікових, гендерних та професійних аспектів її вияву; визначення програм діагностики та психологічної підтримки і супроводу осіб, що переживають моральну травму. Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у з’ясуванні  та актуалізації внутрішніх ресурсів особистості у роботі з моральною травмою в умовах війни.