МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Abstract

У статті представлений порівняльний аналіз міжнародних досліджень якості освіти TIMSS, PIRLS та PISA як інструментів моніторингу якості загальної середньої освіти. Розглянуто складники та показники міжнародних моніторингових досліджень TIMSS, PIRLS та PISA, освітні компоненти, що перевіряються, особливості проведення. Визначено, що дослідження проводяться на основі тестування та опитування репрезентативних вибірок учнів країн-учасниць і спрямовані на визначення рівня читацької (PIRLS, PISA), математичної (TIMSS, PISA) та природничо-наукової грамотності (TIMSS, PISA). Специфічною особливістю дослідження PISA є його компетентнісний характер – завдання стосуються реальних життєвих ситуацій, для вирішення яких необхідно не відтворювати набуті знання та навички, а вміти ефективно застосовувати їх у нових, нестандартних ситуаціях. Визначені тенденції розвитку моніторингових досліджень у світовій освітній практиці, які є актуальними для української системи освіти. Значну увагу приділено узагальненню світового досвіду проведення міжнародних досліджень, їх впливу на національні системи освіти, та з’ясуванню особливостей проведення досліджень якості освіти в Україні. Проаналізовано результати участі українських учнів у міжнародних дослідженнях TIMSS (2007 і 2011 рр.), та PISA (2018 р.). Середні бали українських учнів за всіма показниками були нижчими від середніх балів школярів розвинутих країн світу, але з тенденцією до покращення. Також в Україні значний відсоток учнів має нижчий за базовий рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності та незначний відсоток тих, хто досяг найвищого рівня грамотності хоча б за одним з показників. Розглянуто вплив гендерного розподілу результатів та соціально-економічного статусу учнів на показники дослідження якості освіти. Визначено, що на сьогодні серед міжнародних досліджень якості освіти PISA є найпотужнішим і найвпливовішим інструментом вимірювання якості шкільної освіти та джерелом достовірних об’єктивних порівняльних даних про готовність учнів до успішного життя в сучасному світі. Наголошено на необхідності запозичення Україною світового досвіду для перегляду освітніх моделей та впровадження необхідних реформ в освітній сфері для компетенізації національної системи освіти та успішного проходження дослідження PISA-2022.