Морфофункціональні зміни в киснево-транспортній системі студентів при тестуванні кадіореспіраторної витривалості

Abstract

Мета дослідження – виявити характер морфо-функціональних змін в киснево-транспортній системі студентів з різним рівнем кардіореспіраторної витривалості в умовах виконання 12-ти хвилинного човникового бігу. Матеріал і методи. Обстежено 80 студентів (юнаків 17-19 років) для встановлення вентиляційної функції легень, газового складу крові, морфологічного стану еритроцитів, активності перекисів ліпідів, вмісту 2,3-ДФГ і АТФ в еритроцитах. Результати. У студентів з нижче середнього і низьким рівнем кардіореспіраторної витривалості після максимального фізичного навантаження спостерігаються зміни показників “потік-об’єм” на фоні підвищення концентрації лактату і зниження кислотно-лужного балансу, що призводить до збільшення вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові. Висновок. Встановлено, що у студентів з нижче середнього і низьким рівнем кардіореспіраторної витривалості під час виконання 12-ти хвилинного човникового бігу зростання вентиляції легенів відбувається в основному за рахунок збільшення частоти дихання, що призводить до швидкого стомлювання дихальних м’язів і, як наслідок зниження вентиляції легенів і газообміну. При цьому падає рівень оксигенації крові, знижується інтенсивність окисного фосфорилювання і резинтез АТФ, що призводить до появи атипових форм еритроцитів периферичної крові.