ОЦІНКА ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО ВТРУЧАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ТА ЗМЕНШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДИСТРЕСУ У НЕПОВНОЛІТНІХ БЕЗ СУПРОВОДУ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У ПОШУКУ

Abstract

Актуальність дослідження: представлене дослідження сприяє розумінню вразливості та резильєнтності серед неповнолітніх, які не мають притулку у примусовій міграції до Європи та представляють результати втручання пілотної групи для підвищення резильєнтності та зменшення психологічного дистресу. Мета дослідження: метою дослідження було оцінити ефективність групового психосоціального втручання (за участю, ТП) для підвищення стійкості та зменшення психологічних страждань в неповнолітніх, які не мають притулку після переселення у Великобританії. Методи: вибірка (n = 30) представлена від 15 до 17 років, були випадковим чином віднесені до однієї з двох груп: експериментальна (n = 15) та контрольна (n = 15) груп. Експериментальна група отримала 14 годин інтервенцій для підвищення навичок резильєнтності. Вимірювання резильєнтності та психологічного дистресу вводили до та після інтервентів обох груп. Результати: Аналізи показали, що експериментальна група мала значно більш високі показники резильєнтності (тобто збільшення оптимістичного мислення, зменшення песимістичного мислення) та зниження психологічного дистресу (тобто зменшення депресивних симптомів) після інтервенції. Висновки: Психосоціальна інтервенція сприяла підвищенню резильєнтності та зменшенню психологічного дистресу у неповнолітніх без супроводу, які знаходяться у пошуку притулку