Author:
Шкварковський І. В.,Москалюк О. П.,Козловська І. М.
Abstract
Мета роботи: верифікація механізмів і факторів розвитку панкреатиту після ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії та узагальнення заходів, які вживаються для запобігання та лікування цього ускладнення.
Матеріали і методи. За результатами лікування 1214 хворих проведено детальний аналіз структури нозологічних одиниць, які найчастіше призводять до розвитку механічної жовтяниці. У групу спостереження увійшли 481 особа чоловічої та 733 – жіночої статі, вік пацієнтів коливався від 21 до 87 років і в середньому становив 63,5 року. Середня тривалість існування жовтяниці на догоспітальному етапі становила 23,9 доби. Загальна кількість ускладнень, що мали місце під час втручання або в післяопераційному періоді, становила 68 спостережень (5,61 %). Спроби ендоскопічної корекції жовтяниці виявилися невдалими у 26 хворих (2,14 %), що було зумовлено деформацією постбульбарного відділу ДПК на фоні інвазії новоутворень підшлункової залози або перенесеними в анамнезі резекціями шлунка за Більрот-2.
Результати досліджень та їх обговорення. Визначено роль та місце можливих факторів розвитку пост-EРХПГ панкреатиту. Вивчено причини розвитку інтра- та пост-EРХПГ ускладнень. Акцент зроблено на пошуку шляхів запобігання розвитку пост-ЕРХПГ панкреатиту. Лікувальна тактика ведення пацієнтів з пост-ЕРХПГ панкреатитами побудована з урахуванням рекомендацій Європейського товариства ендоскопістів. Слід зауважити, що остаточно не сформульовано алгоритм ведення пацієнтів, в яких у ході операційного втручання виникли технічні передумови розвитку пост-ЕРХПГ панкреатиту. Накопичений у літературі досвід медикаментозної профілактики не у всіх випадках забезпечує сприятливий перебіг післяопераційного періоду, передусім це стосується пацієнтів груп високого ризику, в яких ми спостерігаємо тяжкий перебіг з несприятливим результатом. Незважаючи на визнану ефективність нестероїдних протизапальних препаратів, у 2 % хворих спостерігається розвиток тяжкого пост-EРХПГ панкреатиту.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference10 articles.
1. Cotton, P.B., Garrow, D.A., Gallagher, J., & Romagnuolo, J. (2009). Risk factors for complications after ERCP: a multivariate analysis of 11,497 procedures over 12 years. Gastrointestinal Endoscopy, 70 (1), 80-88. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19286178
2. Hadi, Y.B., Naqvi, S.F., Abdelqader, A., Kupec, J., & Nasr, J. (2020). Reduced risk of post ERCP pancreatitis in statin users. BMC Gastroenterology, 20, 1-6. URL: https://bmcgastroenterol.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12876-020-01264-5.
3. Thaker, A.M., Mosko, J.D., & Berzin, T.M. (2015). Post-endoscopic retrograde cholangiopancreatography pancreatitis. Gastroenterology Report, 3 (1), 32-40. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25406464.
4. Krylova E.A., Aleinik D.V. (2020). Efficacy of octreotide (Octrade) for prevention of pancreatitis after endoscopic retrograde cholangiopancreatography. Medical Alphabet, 1 (30), 30-36. URL:https://doi.org/10.33667/2078-5631-2020-30-30-36
5. Steshenko, A.O., Didenko, E.V., Rospop, T.M. (2020). Post ERKhPH-pankreatyt: chy ye predyktory rozvytku [Post ERCP-pancreatitis: are there predictors of development?] Current issues of clinical medicine: theses based on materials: 14th All-Ukrainian. science and practice conf. young scientists from the international participation (November 20, 2020, Zaporizhzhia) [in Ukrainian].