АНГІОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА ЗІ ЗНИЖЕНОЮ ФРАКЦІЄЮ ВИКИДУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА ІШЕМІЧНОЮ МІТРАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
-
Published:2023-12-19
Issue:4
Volume:
Page:143-148
-
ISSN:2415-8836
-
Container-title:Здобутки клінічної і експериментальної медицини
-
language:
-
Short-container-title:ЗКЕМ
Author:
Стецюк Л. Р.,Кліщ І. М.,Стецюк І. О.
Abstract
РЕЗЮМЕ. Метою є дослідження частоти виникнення мітральної недостатності при гострому інфаркті міокарда зі зниженою фракцією викиду ЛШ згідно з результатами ангіографічного дослідження коронарних артерій.
Матеріал і методи. У даному дослідженні використовували загальноклінічне обстеження хворих, лабораторну діагностику, ехокардіографію, електрокардіографію та коронарографію.
Результати. У пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та мітральною недостатністю частіше діагностували як інфаркт-залежну судину праву коронарну артерію – 46 осіб (45,55 %), на другому місці – огинаюча гілка лівої коронарної артерії – 34 (33,66 %). Виявлено статистично значиме значення багатосудинного ураження у пацієнтів із мітральною недостатністю – 57 хворих (56,44 %), порівняно із пацієнтами без МН – 18 осіб (37,50 %). У пацієнтів із мітральною недостатністю середній час від моменту виникнення скарг пацієнта до реваскуляризації міокарда склав (37,46±4,79) годин, тоді як у пацієнтів без мітральної недостатності цей час становив (23,39±4,37) годин.
Висновки. Згідно з отриманими даними, інфаркт-залежне ураження ПКА або ОГ ЛКА, збільшення часу від виникнення симптомів інфаркту міокарда до реваскуляризації та відсутність антероградного кровотоку в артерії після реваскуляризації погіршують прогноз та збільшують ймовірність виникнення МН.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference18 articles.
1. Kovalenko, V.M., Kornatsky, V.M., & Manoilenko, T.S. (2012). Dynamika stanu zdorovya narodu Ukraïny ta rehionalni osoblyvosti: Analitychno-statystychnyi posibnyk NAMN Ukrayiny [Dynamics of the state of health of the people of Ukraine and regional features: Analytical and statistical manual of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian]. 2. Varma, P.K., Krishna, N., Jose, R.L., & Madkaiker, A.N. (2017). Ischemic mitral regurgitation. Annals of Cardiac Anaesthesia, 20(4), 432. 3. Ma, H.H., Honma, H., Munakata, K., & Hayakawa, H. (1997). Mitral insufficiency as a complication of acute myocardial infarction and left ventricular remodeling. Japanese Circulation Journal, 61(11), 912-920. 4. Bursi, F., Enriquez-Sarano, M., Nkomo, V.T., Jacobsen, S.J., Weston, S.A., Meverden, R.A., & Roger, V.L. (2005). Heart failure and death after myocardial infarction in the community: the emerging role of mitral regurgitation. Circulation, 111(3), 295-301. 5. Hickey, M.S., Smith, L.R., Muhlbaier, L.H., Harrell Jr.,F.E., Reves, J.G., Hinohara, T., … & Rankin, J.S. (1988). Current prognosis of ischemic mitral regurgitation. Implications for future management. Circulation, 78(3, 2), I51-159.
|
|