РІВЕНЬ СТРЕСУ В ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З COVID-19

Abstract

РЕЗЮМЕ. Мета – дослідити рівень стресу у дітей шкільного віку з різним перебігом COVID-19 шляхом визначення в них рівня вільного кортизолу слини. Матеріал і методи. Обстежено 90 дітей віком від 6 до 18 років: 60 пацієнтів були з клінічними проявами лабораторно підтвердженої SARS-CoV-2 інфекції та 30 дітей без ознак захворювання (контрольна група). Проведено оцінку рівня вільного кортизолу слини у спостережуваних групах дітей. За тяжкістю перебігу захворювання сформовано 3 групи: перша − 20 дітей із легким перебігом COVID-19, друга − 31 пацієнт із середньотяжким перебігом захворювання, третя – 9 дітей з тяжким перебігом СOVID-19. Кількісне визначення рівня вільного кортизолу слини проводили методом імуноферментного аналізу (Cortisol Saliva Elisa, TECAN, Гамбург, Німеччина). Результат оцінювали в мікрограм/децилітрах (мкг/дл). Статистичний аналіз проводили за допомогою програми «Stat Plus». Статистично достовірним вважали результат при р<0,05. Результати. Середній вік дітей, які перебували під спостереженням, склав (11,47±3,80) років. У групах даного дослідження не було достовірної відмінності між статевим (c2=4,97; p=0,174) складом та віком (p=0,490). Середній рівень вільного кортизолу слини у дітей контрольної групи становив 0,158 [0,088; 0,365] мкг/дл, у дітей з проявами SARS-CoV-2-інфекції – 0,740 [0,313; 1,024] мкг/дл (р<0,001). Не було достовірної різниці у значеннях кортизолу між пацієнтами чоловічої та жіночої статі (р=0,355). Достовірне підвищення рівня цього показника спостерігалось на фоні зростання тяжкості захворювання (H=27,30, Р<0,001). Виявлено позитивний середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем вільного кортизолу та показниками ШОЕ (r=0,47, p<0,001), СРБ (r=0,42, p<0,001), рівнем глікемії (r=0,47, p=0,004), прокальцитоніну (r=0,31, p=0,044), тривалістю гіпертермії (r=0,39, p=0,006), лікування (r=0,42, p=0,002). Висновки. Пацієнти дитячого віку, хворі на COVID-19, мали високий рівень стресу, який достовірно залежав від перебігу даного захворювання. У дітей із проявами COVID-19 спостерігали достовірно більші показники рівня кортизолу слини, порівняно з контрольною групою, що вказує на рівень стресу в даної групи пацієнтів. Достовірне підвищення рівня вільного кортизолу асоціюється з підвищенням прозапальних маркерів (ШОЕ, СРБ, прокальцитонін), а також з тривалістю лікування та тривалістю гіпертермії, що свідчить про зростання тяжкості захворювання. Кортизол в поєднанні з іншими маркерами може бути корисним в якості прогностичного маркера результату захворювання. Визначення рівня кортизолу в пацієнтів з COVID-19 може спричинити нові напрямки в лікуванні даного захворювання.