ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ З БОЛЕМ У НИЖНІЙ ЧАСТИНІ СПИНИ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУСТАМАРУ І ТЕНОКСИКАМУ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Наявність болю у нижній частині спини досягла розмірів пандемії у розвинутих країнах світу. Біль призводить до нестерпних страждань та є причиною звернень за невідкладною допомогою до лікарів різних профілів. Це обумовлено виснажливим перебігом і нерідко відсутністю значного ефекту від проведеної терапії, що призводить до суттєвого зниження якості життя. Звідси випливає необхідність оцінки інтегрального показника якості життя як критерію ефективності та доцільності розробки нових підходів до лікування. Мета – оцінити динаміку показників якості життя у хворих із хронічним болем у нижній частині спини вертеброгенного генезу під впливом фітопрепарату сустамар порівняно з теноксикамом та комбінацією сустамар + теноксикам. Матеріал і методи. Обстежено 78 пацієнтів із болем у нижній частині спини (БНС) вертеброгенного генезу, серед яких були 41 жінка і 37 чоловіків, а також 15 здорових осіб без БНС (контрольна група). У перший день візиту пацієнтів рандомізували на три групи: 1 перша група (26 хворих) отримувала теноксикам (20 мг 1 раз на добу); 2 група (26 хворих) – сустамар (по 1 таблетці (480 мг) 2 рази на добу); 3 група (26 хворих) – сустамар+теноксикам у відповідних дозах. Якість життя визначали як у здорових пацієнтів, так і в пацієнтів з БНС на початку лікування та на 29 день, тобто після 28-денного лікування, за анкетою оцінки SF-36 (Medical Outcomes Study Short-Form 36). Результати. Оцінка показників опитувальника SF-36 у хворих БНС виявила суттєві зміни якості їх життя, на що вказує зниження показників ФА, ІБ і дещо менше РФ. Це призводить до значного погіршення їх ЗСЗ та, у підсумку, до негативного впливу на показник ФКЗ. Разом з тим, відмічається також зниження ЖА і СА, виражене зменшення РЕ та ПЗ, що викликає зміни з боку показника ПКЗ. Аналіз ефективності застосування теноксикаму, сустамару та їх комбінації у хворих з БНС за їх впливом на якість життя показав, що монотерапія вказаними препаратами поступається їх комбінованому введенню. Встановлено, що найвищий рівень ФА був після комбінованого прийому ліків, а найменшим – теноксикаму. Подібні зміни виявлені щодо показника РФ, про те менш виражені. На ІБ найкраще впливала комбінація препаратів, а потім сустамар і теноксикам. При цьому рівень ЗСЗ значно покращився у хворих, що отримували комбіноване лікування, а монотерапія сустамаром виявилася більш ефективною, ніж теноксикамом. Показники ЖА і ПЗ найбільше зросли після комбінованого лікування, а сустамар виявився практично вдвічі ефективнішим за теноксикам. За впливом на показники СА і РЕ кращий ефект був за умови комбінованого застосування препаратів, який переважав сустамар і теноксикам. Лікування комбінацією препаратів виразно збільшувало рівень ПКЗ. За впливом на якість життя пацієнтів з БНС препарати можна розташувати у такій послідовності: комбіноване застосування теноксикаму і сустамару, монотерапія сустамаром, монотерапія теноксикамом. Висновки. Визначення показників якості життя дає можливість оцінити тяжкість перебігу больового синдрому у нижній частині спини вертеброгенного генезу, стан загального здоров’я, ефективність комбінованого застосування сустамару та теноксикаму порівняно з монотерапією.