ОСОБЛИВОСТІ МІКРОСКОПІЧНИХ ТА МОРФОМЕТРИЧНИХ ЗМІН НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ЧЕРЕЗ 14 ТА 21 ДОБУ ЗА УМОВ ТЕРМІЧНОГО ПОШКОДЖЕННЯ ШКІРИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРІОЛІОФІЛІЗОВАНОГО КСЕНОСУБСТРАТУ ШКІРИ СВИНІ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Термічні ураження за частотою, ускладненнями та смертністю є найпоширенішими серед інших захворювань у світі. Проте морфологічні зміни в надниркових залозах у динаміці після опікових травм та подальшої корекції залишаються недостатньо вивченими. На сьогодні важливим завданням є виявлення ефективних методів лікування опікових уражень. Одним із сучасних підходів до вирішення питань корекції опікової травми є використання подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри. Мета дослідження – встановлення структурної реорганізації компонентів надниркових залоз через 14 та 21 добу за умов термічного пошкодження шкіри та застосування кріоліофілізованого ксеносубстрату шкіри свині. Матеріал і методи. Експериментальну термічну травму моделювали на 40 лабораторних білих щурах-самцях. Опік ІІб ступеня було нанесено за допомогою мідних пластин, нагрітих у кип’яченій воді до температури 97–100 ºC, із застосуванням тіопентал-натрієвого наркозу. Площа ураження становила 18–20 % поверхні тіла тварин. Мікроскопічне дослідження структури надниркових залоз проводили за допомогою світлового мікроскопа MICROmed SEO SСAN. Результати. В пізні терміни (на 14 та 21 добу експерименту) в умовах використання подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри в якості коригувального препарату опікової травми встановлено активні регенераторні процеси, нормалізацію мікроструктури ендокриноцитів залози, що відбувалось на тлі суттєвого зниження ступеня ендотоксемії. Середнє значення товщини кори на 14 добу достовірно зменшувалось на 10,41 % (p<0,05) відносно показника ІІ експериментальної групи, а на 21 добу було наближене до показника інтактної групи тварин і, в порівнянні з показниками групи тварин з опіковою травмою без корекції, зменшувалось на 8,76 %. Середнє значення товщини мозкової речовини знижувалось відносно показника ІІ експериментальної групи: на 14 добу – в 1,72 раза (p<0,001), а на 21 добу – в 2,71 раза (p<0,001). Морфометрично встановлена наближеність досліджуваних параметрів надниркових залоз тварин ІІІ групи до інтактних показників на 21 добу досліду. Висновки. У пізні терміни (14–21 доба) після експериментальної термічної травми, за умов застосування подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри, спостерігався активний перебіг регенераторних процесів у компонентах надниркової залози, які проявлялись у відновленні структури клітин та ядер.