Abstract
Мета дослідження – вивчити особливості другої половини вагітності у жінок після різних методів лікування лейоміоми матки.
Матеріали та методи. Обстежено 300 вагітних жінок у 2 та 3 триместрах вагітності. Із них 219 із лейоміомою матки (1, основна група). 114 вагітних проходили консервативне лікування лейоміоми матки (1а група) до вагітності. 105 вагітним жінкам до вагітності було проведено консервативну міомектомію. Із них 59 жінок після лапароскопічної міомектомії субсерозного вузла або гістероскопічної міомектомії субмукозного вузла з коагуляцією ложа (1б група) та 46 вагітних – після лапаротомічної міомектомії з ушиванням ложа вузла вікриловими швами (1в група). Контрольну (2 групу) склала 81 вагітна жінка без лейоміоми.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать про те, що найчастішим ускладненням вагітності в 2–3 триместрах у жінок із ЛМ була загроза передчасних пологів у 22–27 тижнів (47,0 %) (OR: 2,897; 95 % ДІ (СІ): 1,625–5,167) та загроза викидня в 12–21,6 тижня (37,4 %) (OR: 3,809; 95 % ДІ (СІ): 1,906–7,610). Причому у вагітних із консервативним лікуванням лейоміоми матки ці ускладнення були майже вдвічі частіші, ніж у вагітних після консервативної міомектомії (р<0,05). Гестоз мав місце у 29,7 % пацієнток основної групи, в контролі – у 6,2 % (OR: 6,416; 95 % ДІ (СІ): 2,481–16,592). Гестоз майже не відрізнявся у вагітних залежно від лікування лейоміоми до вагітності. Плацентарна дисфункція була у 27,9 % вагітних основної групи проти 7,4 % у контролі (OR: 4,826; 95 % ДІ (СІ): 1,997–11,664).
Висновки. У вагітних із лейоміомою матки в 2 та 3 триместрах вагітності частіше зустрічається загроза передчасних пологів та загроза викидня, причому ці ускладнення переважають у жінок із консервативним лікуванням лейоміоми матки проти пацієнток після консервативної міомектомії, що свідчить про необхідність проведення хірургічного лікування у жінок із лейоміомою матки на прегравідарному етапі.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference13 articles.
1. Zaporozhan, V.M. (Ed.). Akusherstvo ta hinekolohiia (2014): U 4 t: natsionalnyi pidruchnyk. T.3: Neoperatyvna hinekolohiia [Obstetrics and gynecology: national textbook: in 4 volumes. Vol. 3: Non-operative gynecology]. Kyiv: VSV "Medytsyna". ISBN 978-617-505-257-0. ISBN 978-617-505-297-6 (t.3) [in Ukrainian].
2. Commandeur, A.Е. (2015). Epidemiological and genetic for molecular mechanismus involved in uterine leiomyoma development and growth. Human Reproduction Update, 21 (5), 593-615.
3. Sparic, R., & Mirkovic, L. (2016). Epidemiology of uterine myomas: a review. International Journal of Fertility & Sterility, 9 (4), 424-435.
4. Biglia, N., Carinelii, S., & Maiorana A. (2014). Ulipristal acetate: a novei pharmacological approach for the treatment of uterine fibroids. Drug Design, Development and Therapy, 8, 285-92.
5. Tafi, E., Scala, C., & Leone, U. (2015) Drug safety evaluation of ulippristal acetate in the treatment of uterine fibroids. Expert Opinion on Drug Safety, 14 (6), 965-77.