ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ, ПРОЗАПАЛЬНІ ЦИТОКІНИ ТА ВІРУС SARS-COV-2
-
Published:2024-04-15
Issue:1
Volume:
Page:22-24
-
ISSN:2415-301X
-
Container-title:Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
-
language:
-
Short-container-title:АПП
Author:
Якимчук Ю. Б.ORCID, Бойчук А. В.ORCID, Якимчук О. М.ORCID
Abstract
Мета дослідження – вивчити рівні прозапальних цитокінів у вагітних із плацентарною недостатністю та SARS-CoV-2 у вагітних.
Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, підтвердженим методом ПЛР, протягом вагітності із плацентарною недостатністю та синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода (СЗРП) ІІ–ІІІ ступенів (2 група – 20 жінок) та з плацентарною недостатністю без СЗРП (1 група – 40 жінок) у термін 32–34 тижні вагітності. Контрольну групу становили 25 жінок із неускладненим перебігом вагітності. Для вивчення концентрації прозапальних цитокінів у крові (фактор некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкін-1β (IL-1β), інтерлейкін-6 (IL-6)) використовували реактиви виробництва фірми «Вектор-Бест» (Україна). Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Exel та “Statistica-10”.
Результати дослідження та їх обговорення. У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, що була реалізована у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода на тлі постковідного синдрому, спостерігали вірогідне (p<0,05) зростання рівня IL-1β порівняно з контролем. Рівні інших прозапальних цитокінів, а саме TNF-α та IL-6, також були підвищені в крові жінок дослідної групи (p<0,05) порівняно з нормою. Враховуючи це, можна припустити, що SARS-CoV-2 відіграє негативну роль у встановленні фізіологічних взаємозв’язків між імунною системою матері й вагітністю як на етапі імплантації, так і в більш пізні терміни гестації; потребує подальшого вивчення його роль у розвитку ускладненої вагітності.
Висновки. Можна вважати встановленим фактом те, що вірус SARS-CoV-2 у вагітних жінок вірогідно негативно діє на перебіг вагітності та сприяє розвитку плацентарної недостатності, яка реалізовується у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода та супроводжується активізацією прозапальної ланки імунітету, що проявляється у вигляді підвищення рівнів TNF-α, IL-1β та IL-6.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference15 articles.
1. Aabakke, A.J.M., Petersen, T.G., Wøjdemann, K., Ibsen, M.H., Jonsdottir, F., Rønneberg, Е., … Bliddal, M. (2023). Risk factors for and pregnancy outcomes after SARS-CoV-2 in pregnancy according to disease severity: A nationwide cohort study with validation of the SARS-CoV-2 diagnosis. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica, 102(3), 282–293. DOI: 10.1111/aogs.14512. 2. Castro, P., Matos, A.P., Werner, H., Lopes, F.P., Tonni, G., & Araujo Júnior, E. (2020). Covid-19 and Pregnancy: An Overview. Covid-19 e gravidez: Uma visão geral. Revista brasileira de ginecologia e obstetricia, 42(7), 420–426. DOI: 10.1055/s-0040-1713408. 3. Dashraath, P., Wong, J.L.J., Lim, M.X.K., Lim, L.M., Li, S., Biswas, A., Choolani, M., Mattar, C., & Su, L.L. (2020). Coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic and pregnancy. American journal of obstetrics and gynecology, 222(6), 521–531. DOI: 10.1016/j.ajog.2020.03.021. 4. Di Toro, F., Gjoka, M., Di Lorenzo, G., De Santo, D., De Seta, F., Maso, G., … Ricci, G. (2021). Impact of COVID-19 on maternal and neonatal outcomes: a systematic review and meta-analysis. Clinical microbiology and infection, 27(1), 36–46. DOI: 10.1016/j.cmi.2020.10.007. 5. Einarsdóttir, K., Swift, E.M., & Zoega, H. (2021). Changes in obstetric interventions and preterm birth during COVID-19: A nationwide study from Iceland. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica, 100(10), 1924–1930. DOI: 10.1111/aogs.14231.
|
|