Abstract
Вступ. Катетер-асоційовані інфекції є причиною виникнення понад 60 % госпітальних бактеріємій та до 37 % усіх нозокоміальних інфекцій у європейських країнах. Їх частота становить від 2,9 випадку на 1000 днів катетеризації у спеціалізованих відділеннях реанімації та інтенсивної терапії до 7,7 випадку в пацієнтів загального профілю.
Мета роботи – проаналізувати частоту виявлення катетер-асоційованих інфекцій у пацієнтів дитячого віку гематологічних відділень.
Основна частина. Дослідження базувалося на ретроспективному аналізі медичної документації відділення онкогематології КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства» за останні два роки. Із 48 хворих, пролікованих за цей час у відділенні, катетер-асоційовані інфекції було діагностовано в 16 випадках (33 % від загальної кількості пацієнтів). Серед хворих з діагностованими катетер-асоційованими інфекціями було 7 дівчаток (43,7 %) і 9 хлопчиків (56,3 %). Що стосується діагнозів визначених пацієнтів, то 6 (37,5 %) осіб хворіли на лівобічний осцилярний лімфаденіт, 5 (31,2 %) – на геморагічний васкуліт, 2 (12,5 %) – на гострий лімфобластичний лейкоз, 3 (18,8 %) – на гематогенний остеомієліт. Аналіз етіологічних збудників показав, що основна частка мікроорганізмів належала до грампозитивних. У 37,5 % випадків серед виділених мікроорганізмів ідентифіковано Streptococcus pneumoniae. У 18,75 % випадків виділено Pseudomonas aeruginosa й Enterobacter spp. Дещо рідше виявляли Staphylococcus aureus та Enterococcus faecalis.
Висновки. Завдяки заходам епідеміологічного нагляду у відділеннях, де використовують внутрішньосудинні катетери, здійснюють моніторинг катетер-асоційованих інфекцій. Це дозволяє встановити їх етіологічну структуру та оптимізувати як профілактику, так і антибактеріальну терапію, що зумовить підвищення безпеки пацієнтів.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference21 articles.
1. Kvashnina, D.V. (2018). Otsinka tekhnolohii likuvalno-diahnostychnoho protsesu ta ryzyku rozvytku uskladnen pry punktsiinii kateteryzatsii tsentralnykh ven [Evaluation of the technologies of the medical and diagnostic process and the risk of complications during puncture catheterization of central veins]. Medychnyy almanakh – Medical Almanac, 4(55), 9-15 [in Ukrainian].
2. Sydorenko, S.B. (2001). Infektsii, poviazani z tsentralnym venoznym kateterom [Infections associated with central venous catheters]. Infektsiyi ta antymikrobna terapiya – Infections and antimicrobial therapy, 2(3), 24-35 [in Ukrainian].
3. Baron, E.J., Miller, J.M., & Weinstein, M.P. (2013). A Guide to Utilization of the Microbiology Laboratory for Diagnosis of Infectious Diseases: 2013 Recommendations by the Infectious Diseases Society of America (IDSA) and the American Society for Microbiology (ASM). Clin. Infect. Dis., 57(4), e220-e121.
4. Haliyash, N.B. (2021). Znannia ta stavlennia medychnykh pratsivnykiv do infektsiinoho kontroliu: ohliad svitovoho dosvidu [The importance of infection control implementation in medical institutions of therapeutic and surgical profiles: Ukrainian and world experience]. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen – Bulletin of Medical and Biological Research, 3(9),87-95. DOI: 10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12430 [in Ukrainian].
5. Farina, C., Bonanomi, E., & Benetti G. (2005). Acridine orange leukocyte cytospin test for central venous catheter-related bloodstream infection: a pediatric experience. Diagn. Microbiol. Infect. Dis., 52(4), 337-339.