Історичний нарис розвитку щелепно-лицевої травматології. Повідомлення перше

Abstract

Резюме. У статті здійснено історично-науковий огляд літератури, у якому в хронологічному порядку представлено розвиток щелепно-лицевої ортопедії, зокрема щелепно-лицевої травматології. Мета дослідження – проаналізувати дані джерел літератури стосовно хронологічних аспектів розвитку щелепно-лицевої травматології, визначити позитивні та негативні моменти. Матеріали і методи. Використано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, здійснено аналіз результатів поперед­ніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів. Результати досліджень та їх обговорення. У літературі в розрізненому і суперечливому плані представлені дані щодо історичних віх розвитку щелепно-лицевої травматології, принципи надання допомоги при травмах шелепно-лицевої ділянки, розробки ортопедичних конструкцій для правильної репозиції та фіксації відламків щелеп при їх переломах, для виправлення положення відламків, які змістилися, та відламків, що неправильно зрослись, а також для усунення інших наслідків травм щелепно-лицевої ділянки. Розглянуто хронологію способів іммобілізації нижньої щелепи. Подано варіанти репозиції та фіксації відламків нижньої щелепи, інструменти та засоби, описані конструкційні матеріали. Висновки. Уточнено багато історичних фактів, повідомлено про цікаві подробиці, наведено рідкісні документи. В умовах сучасної війни ми спостерігаємо збільшення кількості бійців із травматичними ушкодженнями щелепно-лицевої ділянки, із посттравматичними дефектами та деформаціями обличчя, що є результатом неадекватної та несвоєчасної медичної допомоги на полі бою. Отже, дотримуючись історичного досвіду, при таких пораненнях необхідно володіти алгоритмом дій безпосередньо на полі бою, в госпіталях та реабілітаційних центрах.